Заповіт міленіала

Що і як передаватимуть у спадщину сучасні влогери, опініон лідери і криптомільйонери

Типовий спадок українського покоління Х виглядає так: квартира у багатоповерхівці, автомобіль, банківський депозит. Їхні діти – покоління Y (давайте звати їх міленіалами) мають інші принципи, цінності, а також активи, які вони створюють за життя і, відповідно, залишать після смерті.

Міленіали

Це покоління має декілька особливостей. Перша – імпульсивність. З цим пов’язана любов до подорожей, зміни обстановки, місця роботи та проживання. Внаслідок чого перевагу віддають оренді житла, аніж купівлі власного.

Другою особливістю є більш спокійне відношення до накопичення грошей. Не те, щоб мілленіали їх мало заробляли. Скоріше, справа у розстановці пріоритетів. Подорожі, харчування переважно у ресторанах, гаджети дуже впливають на стан банківського рахунку.

Виходить, що житла свого немає, банківські рахунки пусті. То що ж тоді може залишитися спадкоємцям міленіала після його смерті?

Активи міленіалів

А залишиться те, над чим міленіал працював протягом життя – блог на ютубі із 3М підписників, акаунт в онлайн-грі з «фаршированими» танками останньої моделі, онлайн-бібліотека музики та фільмів, а ще адреса та пароль від крипто-гаманця (бо саме там міленіал зберігав свої накопичення з надією, що біток ще буде по 20).

Ну і я зараз не про іграшки ж: акаунти на різних платформах можуть забезпечувати не тільки дозвілля, а й приносити прибуток. Наприклад, ведення ютуб-каналу можна назвати повноцінним бізнесом, який потребує інвестицій, бізнес-плану, контент-плану. А ще знаходяться люди, які не мають бажання витрачати час, щоб досягти високого рівня у грі, і готові платити гроші за те, щоб це зробив за них хтось інший. Я розумію, що краще це твердження проілюструвати прикладами, але не буду, щоб не наврочити.

Попит на віртуальні активи високий, тому вони активно продаються на різних торгових майданчиках. Залежно від витрачених на такі активи людино-годин та кількості підписників, їх вартість може вимірюватися у тисячах або десятках тисяч гривень. До віртуального майна також відносяться електронні поштові скриньки, акаунти у соціальних мережах, які для спадкоємців можуть мати пам’ятну цінність.

Що оформлювати?

Акаунт у Facebook – веб-сторінка, права на яку має власник сайту. Користувач отримує право користування такою сторінкою, що регулюється правилами користування сайтом. Тому свій аккаунт передати іншому користувачу, зокрема спадкоємцю, неможливо.

Однак, на сторінці розміщений контент – селфі, сторіз, високопарні, влучні і сотні разів пошерені тексти. Контент на сторінці є окремими об’єктами (творами), а їх сукупність – базою даних.

Канал на YouTube подібний до Facebook-сторінки та не є власністю користувача. Підписники не можуть розглядатись як об’єкт спадкування, хоча за їх кількістю визначається цінність такого активу. А відеозаписи – це якраз той об’єкт, на який користувач має авторські права та може передавати у спадок.

Стосовно ігрових акаунтів, то більшість платформ забороняють передавати акаунти іншим особам за будь-яких підстав. Ігрові платформи вважають, що ігрове “майно” знаходиться в оренді користувачів.

Те ж стосується сервісів, які забезпечують доступ до музики, фільмів та ін. Однак, право користування контентом є майновим правом особи, тому може передаватися у спадок. Таким чином, все буде залежати від позиції сервісу у конкретному випадку та застосовного законодавства.

Криптовалюта в Україні має статус невпізнаного об’єкта, який не піддається регулюванню. Тому залишити у спадок те, що роками майнив міленіал, можна вдаючись до хитрощів із крипто-гаманцем – місцем, де зберігається крипта.

Як оформлювати?

В Україні діє презумпція авторського права, але для спадкування його доведеться підтверджувати документально. При оформленні нотаріус попросить правовстановлюючі документи, щоб зазначити спадкове майно у свідоцтві. Крім того, держмито та податки сплачуються у відсотковому співвідношенні від вартості такого майна. Таким чином, щоб передати авторські права у спадок, доведеться їх реєструвати та отримувати свідоцтво державного зразка. Погодьтесь, робити це з кожним відео, фотографією або текстом – не найкращий варіант.

На випадок смерті платформи пропонують свої способи вирішення долі акаунтів та контенту померлого користувача. YouTube і Google пропонують три варіанти на випадок смерті: видалити акаунт, отримати кошти з рахунка користувача, отримати доступ до контенту. Для цього необхідно заповнити заявку та надати документи, що підтверджують особу, родинний зв’язок та смерть користувача. Для отримання коштів необхідно додатково надати документ, що підтверджує право на спадщину. З цим простіше, бо нотаріус може направити запит щодо стану рахунку користувача та видати на підставі відповіді свідоцтво.  

Треба звернути увагу, що монетизація YouTube не пов’язана з виплатою роялті. Користувач отримує кошти не за реалізацію контенту відеохостингом, а за розміщення реклами. В цьому полягає партнерська програма. Отже, зі смертю автора кількість переглядів існуючого контенту очевидно зменшиться (може не одразу, але згодом точно), відтак перестане працювати монетизація.

Статус криптовалют в Україні не врегульований на тому рівні, щоб її можна було успадковувати. Оскільки вона повністю анонімна, отримати правовстановлюючі документи на таке майно неможливо. А як без правовстановлюючих документів оформити спадщину?

Логічно, що адресу та пароль до електронного гаманця можна включити у заповіт. Але передбачити це у заповіті – те  ж саме, що просто скинути логін і пароль від гаманця спадкоємцям (і нотаріусу) в месенджер ще за життя.

Українські нотаріуси надають послугу посвідчення секретних заповітів. Звучить красиво і наче те, що треба. Посвідчується цей заповіт дійсно секретно, при свідках пакується у конверт, опечатується та зберігається у нотаріуса до моменту смерті. Але для оголошення його змісту запрошуються всі родичі, зацікавлені особи, навіть пишеться повідомлення у місцеву газету для запрошення. А потім при свідках оголошують зміст заповіту. Тому, якщо ви хочете, щоб вас згадували незлим тихим словом, то краще цього не робити.

Проблему можливо вирішити, розробивши застосунок на основі смарт-контракту. Треба передбачити умову, за якою логін та пароль гаманця будуть передані спадкоємцю на підставі того ж свідоцтва про право на спадщину на майно, яке було призначене саме йому. Але технологія блокчейну поки не знайшла свого законодавчого визначення. Тому отримати документ державного зразка не вдасться.

Крипто-титанам лишається хіба зберігати адреси та паролі від крипто-гаманців у банківському сейфі або ячейці. На вміст, який банк підтвердить за запитом нотаріуса, може бути видане свідоцтво про право на спадщину. Однак, подібні послуги не з дешевих. Хоча кого це цікавить, якщо ваш крипто-гаманець не закривається від кількості біткойнів?

Якщо спадщину оформити неможливо, залишається звернутися до суду. Після судового розгляду ви все ж зможете отримати заповідне свідоцтво за наявності на те підстав. Наприклад, в Німеччині доступ до аккаунту Facebook був переданий матері загиблої під колесами метро дівчинки за рішенням верховного суду. Інформація із особистого листування могла допомогти встановити причину смерті – самогубство чи нещасний випадок. Але Facebook відмовив у наданні інформації.

Суд першої інстанції прийняв рішення на користь батьків. Однак, апеляція скасувала його, мотивуючи це тим, що законодавство Німеччини дає право на конфіденційність даних навіть після смерті особи.

Після тривалого судового розгляду вимоги позивача були задоволені верховним судом. Вміст сторінки був прирівняний до цифрового контенту, який по аналогії із особистими щоденниками і листуванням входить до складу спадщини.

Віртуальний цвинтар

Виглядає так, що міленіалам не варто покладатися  на державу у питаннях спадкування. І соціальні мережі, здається, теж розуміють, що вся надія користувачів лежить на них. І от дивіться.

Facebook пропонує ще за життя передбачити осіб, які матимуть доступ до сторінки у випадку смерті її власника. Такий «хранитель» сторінки зможе керувати нею, відповідати на запити додавання у друзі, а також змінювати фото. Якщо користувач не обрав «хранителя» за життя, то надавши документи, що підтверджують смерть власника, Facebook може видалити сторінку або перевести її у «меморіальний режим».  

Подібні послуги також пропонує Google для поштових акаунтів. А от Twitter не передбачає можливості посмертного використання аккаунтів, та може лише видалити сторінку.

Найстаршому міленіалу, якщо вірити Вікіпедії, на момент написання цього тексту лише 37. Тому спадкування віртуальних активів – це питання аж занадто передчасне. Але я свідомо написав цей текст. Щоб через десять років в журналі “Право України” якийсь молодий талановитий науковець написав: “це питання першим досліджував Сергій Місько, юрист Axon Partners, відомий сьогодні як прообраз робота-юриста “iMisko”.