Блог

Цікаві факти про договори, які ви забудете після прочитання

Коли ти розказуєш неюристу, що займаєшся підготовкою та вичиткою договорів, реакція очевидна: «Це ж так нудно!». Дійсно, якщо робота монотонна і ти знаєш кожну кому у своїх протертих шаблонах, заплямованих жиром твоєї класичної гречки з курячою грудкою. Але в консалтингу (та ще й в ІТ) трапляються різні речі. Ми поділимося з вами і тим, що болить, і тим, що неймовірно драйвить у роботі з договорами.

«Зробіть дві версії договору: коротку та довгу»

Ми надихнулися двосторінковим договором від IBM про надання хмарних послуг (“cloud services”) і зробили таку пропозицію одному з клієнтів. Та і взагалі, так званий “one-page contract” – поширена практика в цивілізованих країнах. Що казати, перший професійний контракт Мессі був підписаний в ресторані на серветці. А першим договором, який ми готували для клієнта у двох модифікаціях, був договір про нерозголошення конфіденційної інформації. Потім було ще кілька варіацій договору про надання послуг.

Отож, в чому суть: готується класичний договір, погоджується з клієнтом, потім попунктно розбирається юристами на (i) істотні/необхідні умови, (ii) бажані умови та (iii) умови, якими можна ризикнути. Все це проговорюється з клієнтом, і в результаті «безризикові» умови прибираються майже стовідсотково, а бажані – зазвичай мінімум наполовину. Так і виходять дві версії договору: довга та коротка. Якщо ж є потреба зробити “one-page contract”, то процес схожий, але із врахуванням обмеження в одну сторінку (при цьому зменшення розміру шрифту – не найкращий варіант виходу із ситуації).

Тут потрібно зробити два уточнення. По-перше, у нашій довгій версії і так немає зайвих пунктів (цитувань законодавства, літературно-гротескних преамбул, повторень однакових умов різними словами та іншої «юрні»). По-друге, не кожен юрист підніме руку на своє творіння: «Як це, викинути умови, які я сам туди так довго виписував(-ла)?». Тому короткий договір зробити набагато складніше.

Для чого це клієнтові? Залежно від свого потенційного контрагента, він обирає, який договір підписувати: чи можна з цим контрагентом піти на певні ризики заради швидкого підписання договору та безперешкодної співпраці, чи це контрагент, з яким краще письмово погодити всі деталі. Короткий договір зазвичай не лякає контрагентів з цивілізованих країн, бо бізнес із ними будується на довірі. Навпаки, дехто розцінює ваш короткий договір як перевагу над конкурентами (можна співпрацювати без проходження усіх кіл пекла погодження складного договору). І додамо те, про що ви і так подумали: коли ціна договору висока, очевидно, краще використовувати старий класичний договір.

Аджайл-договір із жорсткими умовами

Звернувся до нас якось клієнт, для якого ми готували договір про надання послуг з розробки програмного забезпечення на замовлення (розробка у клієнта відбувається по скраму). Договір початково був для контрагентів-нерезидентів (ніяких актів наданих послуг, лише правильні інвойси), а тепер його потрібно було погодити з контрагентом-резидентом. Більшість нюансів ми вирішили швидко, але потім процес затягнувся.

Виходило якесь чудисько Франкенштейн. Поряд з нормою про те, що підписання актів не впливає на процес надання послуг – у нас же спрінти йдуть – контрагент хотів протиснути прив’язку оплати до підписаних актів. Акти він пропонував підписувати протягом 15 робочих (!) днів, а у клієнта спрінти коротші – 14 календарних. Крім того, яка може бути мотивована відмова від підписання акту, якщо у нас скрам? Вимоги клієнта змінюються в процесі, часові затрати, відповідно, теж, а що не доробили в цьому спрінті – беремо в наступний і т.д.

Тобто, коли ми проектували на реальність процеси, описані в договорі, то краще було б вже зовсім нічого не підписувати – такий договір лише б заважав співпраці. В результаті про все домовилися, але досвід був цікавий. Вся сіль в тому, що таким погодженням контрагент порушив один з ключових принципів аджайлу: співпраця з клієнтом важливіша за погодження договору.

 «А дайте шаблончик»

Є типи запитів, на які Брагінський і Вітрянський у юристові чинять суворий супротив. Наприклад, коли юриста з консалтингу просять скинути «шаблончик». Запити із розряду «ти ж юрист».

Так повелося, що не кожен клієнт схильний цінувати роботу юриста і приймати її вартість. Клієнту здається, що жадібний юрист напрацював собі базу документів і не хоче ними ділитися, накручує погодинку в десять годин, тратячи насправді дві. Це ж так просто – скласти договір.

Але бізнес-модель класичного юридичного консалтингу незмінна: скільки б років ти не працював, ти ніколи не назбираєш достатньо шаблонів на всі випадки життя, які не потрібно змінювати під потреби клієнта. Як різні клієнти, так і договір – це витвір мистецтва, схожий на постмодернізм через свою незрозумілість, сірий, як радянський конструктивізм, закручений, як бароко. Навіть робота над договорами для невибагливого клієнта не потребує надвисокої кваліфікації, але потребує часу. А саме час продають юристи. Є і такі, що продають шаблони, але це зовсім інша бізнес-модель.

Натомість, для юриста із консалтингу віддавати шаблон, з якого твориш договір, – це як віддавати глину, з якої буде горщик: можна використовувати і сиру, та чи зберігатиме глина молоко так, як горщик?

Правила користування та політика конфіденційності подібних сервісів

Клієнт на юридичному ринку змінюється. Йому не складно стати юридичним експертом до того, як іти до юриста. Якщо у нього онлайн-сервіс, він стає експертом у політиках та правилах користування. Клієнт не прийде до вас з пустими руками – він випише свої вимоги до документів на веб-сайт чи для мобільного додатку, скине посилання на сервіси з подібною бізнес-моделлю. Це означає: у юриста є зразки, робота займе менше часу, а отже, коштуватиме дешевше. Завдання юриста – одразу пояснити клієнтові, чому використання шаблонів не пришвидшить роботу.

Поодинокі випадки – коли клієнт просить перевірити документ, який «сам склєпав». Це особливо складні випадки. Написати документ з нуля інколи легше, ніж перевірити працю клієнта. Тому клієнтів із такими запитами потрібно одразу орієнтувати на реальні затрати часу на завдання.

Буває, клієнту байдуже, що компанія-власник подібного сервісу знаходиться в іншій країні, що мова документів відрізняється, що на сервіс поширюється різне законодавство про захист прав споживачів та персональних даних. У такому разі під дулом пістолета можна написати, що просять. Однак варто попередити про наслідки, які випливають зі штрафів за правом Англії чи арбітражного застереження про застосування Лондонського арбітражу до українського інтернет-магазину.

Те саме стосується запиту «а підготуйте мені політику на сайт за GDPR». Підготувати політику – не проблема. Але чи буде така навіть близька до ідеалу політика достатньою, щоб забезпечити повну відповідність GDPR? Ніколи.

Візуалізована версія договору

Юриспруденція складна. Чому б не оформлювати договори красиво, за правилами типографіки, з контрастом, кольорами і доцільними шрифтами? А може, взагалі взятися за документ із елементами візуалізації – схемками, іконками, зображеннями? Або комікс намалювати, щоб пояснювати навіть найскладніші юридичні матерії? А то й узагалі весь договір як гру подати – щоб сторони могли випробувати опції, натискаючи кнопки?

Звучить як сюрреалізм, але це реальність. Новий канал передачі інформації – візуальний – вже знаходить собі тепле місце в договірному праві. І не дивно. Як показують дослідження, людина обробляє картинки у 60 разів швидше ніж текст.

Візуалізація в дії: адвокат із Південної Африки Роберт де Руй створив трудовий контракт у вигляді коміксу для працівників на фермах зі збирання фруктів. І люди його справді підписували замість складного текстового договору. Окремі елементи та іконки використовує компанія Bot&Partners у договорах про надання юридичних послуг. Візуалізацією контрактів займається і проект Мімлекс, втілюючи договори у різних формах візуалізації – від схемок до коміксів та інтерактиву.

Можна сперечатися про юридичну силу візуалізованого договору. Однак якщо у договорі відображено істотні умови і сторони домовилися визнати обрану ними форму як дійсну та реальну, то чом би й ні? За такими договорами – майбутнє.

Як бачите, роботу з договорами веселішою роблять як клієнти, так і ми самі. В планах у нас – візуалізована коротка версія шаблону правил користування по аджайлу. Любіть те, чим займаєтеся!

Оксана Кочкодан та Богдан Дучак писали матеріал спеціально для Юридичної Газети.  

0 Підписатись на новини