Практика FinTech — це Banking&Finance пост індустріального світу

Раптом слова “блокчейн”, “біткоін”, “майнинг” стали частиною культурного і соціального мейнстриму. Про коливання цін на криптовалюти говорять вже і таксисти, про це знімають репортажі національні телеканали. Кажуть також, що спеціалізовані заходи із приставкою «блокчейн» збирають зали краще, ніж Олег Винник. Станом на початок 2018 року вартість одного біткоіна сягнула історичного максимуму — 20 000 тисяч доларів, а сумарна капіталізація всіх криптовалют (700 мільярдів доларів США) стрімко наближається до капіталізації готівкових доларів (1,5 трильйонів доларів США).

Однією із основних причин такого безпрецедентного росту крипто-ринку стало ІСО — простий і зручний спосіб залучення коштів. Якщо дуже грубо, то ІСО — це мініатюрне ІРО, де замість емісії акцій відбувається емісія криптографічних токенів, які без регуляторних обмежень продаються за криптовалюти. Така концепція з різним успіхом застосувалась давно, але саме 2017 рік став зоряним для нікому невідомих команд, які змогли зібрати мільйони доларів інвестицій часто просто під “голу” ідею. За різними оцінками, за 2017 рік компанії шляхом ІСО залучили близько шести мільярдів доларів.

Якщо перші ІСО проводились в умовах майже повного правового вакууму, то з ростом об’єму інвестицій зростав інтерес до теми ІСО з боку регуляторів. Незважаючи на розвиток криптоекономіки, з правової точки зору криптовалюти і ІСО — це дикий захід, без єдиних правил і з безмежним простором для польоту фантазії. Маятник регулювання рухається від обмеження використання криптовалют та повної заборони ІСО в деяких країнах (наприкла, у Китаї) до спроб побудувати криптомекку в межах окремо взятої юрисдикції (як це зараз відбувається в Гібралтарі). В той же час, деякі країни, чи навіть окремі юрисдикції в межах окремих країн, включаються в конкуренцію за створення найбільш сприятливого регулювання для криптоекономіки: швейцарський кантон Цуг, який за площею менший, ніж Миколаїв, став найбільш популярним місцем інкорпорації ІСО проектів в світі.

Ринок, який раніше для багатьох був чимось середнім між МММ і Форекс, за декілька місяців викликав величезний інтерес зі сторони консервативного фінансового сектору та юридичного бізнесу. Щоб якось влитися в цей рух, юристи почали активно називати себе крипто- та блокчейн-юристами, а юридичні компанії почали виділяти спеціалізовані крипто-, блокчейн- та фінтех практики. Однак не всі консервативні юристи готові до роботи з такими проектами.

Юридичні послуги для криптобізнесу — це дещо інша парадигма продажу послуг, позиціонування експертизи на ринку, стилю роботи та комунікації з клієнтами. Клієнтів цікавлять практичні вирішення проблем, які часто потрібно вигадувати в умовах відсутності будь-якого попереднього досвіду та регулювання. Клієнт не хоче платити за детальні legal opinion по кожній країні, він хоче рішення. Замість детальних імейлів клієнт хоче, щоб юрист спілкувався із командою проекту в Телеграмі чи Слаку. Це новий світ, в якому місця в рейтингах юридичних видань чи особисте знайомство із другим секретарем першого помічника районного прокурора нікого не цікавлять. Ще один делікатний нюанс: більшість проектів пов’язаних з криптовалютами хочуть платити за послуги саме в криптовалютах, але не всі до цього готові.

А далі буде ще цікавіше. Ринок, який так стрімко виріс, тепер з неймовірною швидкістю змінюється. ІСО рухається в напрямку “венчуризації” і структурування, а для криптовалют відкритим залишається питання ліквідності. Так чи інакше, але збудувати місток між реальним та криптосвітом без адекватного правового регулювання чи саморегулювання буде неможливо. А цей місток є ключовим для виходу на ринок криптокапіталу великих гравців з реального сектору економіки, які вже давно приглядаються до нього, без яких криптоекономіка може перетворитись на ще одну фінансову бульбашку.

За всіма законами жанру, хоча Україна, і голосно заявляє про себе як про передову ІТ країну, але, на жаль, в крипто-революції жодної ролі не відіграє. Окремі українські спеціалісти і команди рухають прогрес вперед. А от на рівні держави ми відстали навіть від сусідньої Білорусі, в якій в якості експерименту ввели спеціальний режим регулювання криптовалют та ІСО. Наразі в Україні криптобізнес знаходиться в підпіллі, бо ніхто не застрахований від того, що завтра до нього в двері постукають не дуже ввічливі люди в баклавах, оголосять підозру у відмиванні грошей та фінансуванні тероризму, конфіскують всі криптоактиви без фіксації в протоколі обшуку.

Виглядає так, що країни будуть глобально конкурувати між собою за те, хто створить сприятливі умови для ведення криптобізнесу. Мені дуже прикро, але Україна в цей потяг не вскочить. Для цього є дві причини. Перша причина — не можна побудувати крипто-рай в країні, де право приватної власності є радше умовним терміном, аніж правовим інститутом. Друга причина полягає в тому, що хто б в Україні не готував законодавство про регулювання криптобізнесу, обов’язково вийде “податковий кодекс” — набір імперативних норм і адміністративних процедур, які матимуть сотні тлумачень; тому краще б не регулювали взагалі.

Назар Поливка, співзасновник та партнер Аxon Partners.