Чому поява безпілотних автомобілів знищить радіо?

Кажуть, світ переступив поріг четвертої промислової революції. Як мінімум, так називався останній Всесвітній економічний форум в Давосі. Кажуть також, що попередня, третя, промислова революція почалася в 60х роках минулого століття і відбулася завдяки ІТ. Рушійною силою цієї, четвертої, промислової революції називають злиття технологій, стирання кордонів між фізичними, цифровими, біологічними середовищами.

Процес переходу не закінчиться швидко. Можливо, він займе стільки ж часу, скільки Брекзіт, тобто наше покоління зустріне той момент стоячи в електронній черзі за пенсією. Хороша новина в тому, що ми точно встигнемо пару разів покращити податковий кодекс, розробити новий трудовий кодекс і створити найкращу в світі громадську раду з обговорення необхідності скасування господарського кодексу. Погана новина в тому, що ми топчемось на місці, замість того, аби добре розігнатися і стрибнути в останній вагон.  

Світ розвивається нелінійно. Інновації змінюють поведінку людей непередбачувано. Сьогодні ми мріємо, що штучний інтелект замінить юристів. Але що, як завтра нейронна мережа створить мову, в якій слова і фрази будуть мати лише одне значення. Чи потрібні взагалі тоді будуть юристи?

Радіо найбільше слухають в автомобілі. У безпілотному автомобілі водій вже не буде слідкувати за дорогою і триматись за кермо. Тобто звільняться і руки, і очі. Розумієте, до чого я веду?

Прогнозувати світ після Брекзіту геть нескладно. Штучний інтелект жонглює трьома акордами не менш віртуозно, ніж Іво Бобул. Всі замість Єгипту купують ол інклюзів на Марсі. Люди обмінюються віртуальною реальністю за допомогою телепатії; більшу частину трафіку, звичайно ж, складає порно. А от у 2017й зазирнути складніше. Я відчую себе Марті Макфлаєм, якщо цей прогноз справдиться хоча б на 16,6%.

Відкриті дані

Я вже не уявляю своєї роботи без OpenDataBot — цей бот для Telegram швидко знаходить інформацію по компаніях і, що найцікавіше, робить мені миттєві апдейти про зміни в реєстраційних даних компаній або появі процесуальних документів за участі компаній, на які я підписаний. Цей проект зробила компанія 908.vc після того, як одну із їх портфельних компаній брутально перехопили рейдери.

Держава і надалі буде відкривати дані, бо іншого шляху не існує в принципі. Держава є поганим девелопером, поганим продакт оунером, але держава і не має тим займатися. Держава просто володіє даними і лишилося тільки віддати API всім тим, хто готовий вкладати час і гроші в розробку продуктів. Чим більше даних буде відкрито, тим більше з’явиться зручних сервісів по роботі із нормативною базою, судовим реєстром, з реєстрації земельних ділянок, торговельних марок тощо.

Криптогривня

Жодна країна у світі ще не визначилась із правовим статусом біткоїнів. В основному, позиція державних органів звучить як “ми будемо спостерігати за розвитком криптовалют і поступово визначатись із правовим статусом”. В 2015 році НБУ критикував біткоїн, а у 2016 змінив свою позицію на більш зважену.

Україна входить до першої десятки країн світу за використанням біткоін-нодів. Не лякайтесь, я скопіював це із Вікіпедії. Близько 40% всіх угод з використанням даної криптовалюти були укладені на біржах з українським корінням.

У 2016 році серйозно обговорювався випуск Національним банком України криптогривні — централізованої криптовалюти на базі блокчейн. Кілька державних службовців (навіщось) задекларували біткоїни під час е-декларування.

Не думаю, що цього року Україна визначиться із правовим статусом біткоїн на законодавчому рівні, але от на рівні актів НБУ цілком можливо, що криптовалюта із сірої зони потрапить в білу.

Crowd investing vs. IPO

Банківська система України знаходиться зараз самі знаєте де. Для когось це проблема, а для когось — можливість. Адже гроші, які вкладники банків зняли з депозитів, можна повернути в економіку шляхом мікро-інвестування.

На початку 2016 року в Сполучених Штатах збільшили поріг для венчурного інвестування без отримання ліцензії. Того ж таки 2016 року, але вже в Україні, відбулося перше в історії ICO (Initial Coin Offering) — уявіть собі ІРО, тільки замість зарегульованої процедури публічного випуску акцій відбувається випуск крипто-токенів. За допомогою цього ICO крипто-біржа Kuna зібрала трохи менше 300 біткоїнів інвестицій (близько 300 000 доларів згідно з теперішнім курсом) взамін 10% акцій.

Цього року як мінімум ще один наш клієнт почне процедуру залучення інвестицій за схожою процедурою — шляхом проведення крауд-інвестингової кампанії. Наразі невідомо, чи буде використовуватись крипто-валюта, але точно не будуть використовуватись класичні і занадто складні як для інвестицій до 500к доларів інструменти.

Я сподіваюсь, що 2017 року буде ще кілька позитивних прикладів мікроінвестування, внаслідок чого під ці інструменти буде створена і нормативна база. Але це песимістичний сценарій. За оптимістичного сценарію відповідна нормативна база під ICO і крауд-інвестинг буде створена вже найближчим часом.

Crowd-lawyering

Я поки не можу детально сформулювати цей тренд. Тому сприймайте це більше як спостереження.

У 2016 році було кілька гучних кримінальних справ проти ІТ бізнесу, які супроводжувались обшуками. Навколо кожного обшуку створювався неабиякий розголос у соціальних мережах: спершу інформація про обшук з’являлась на AIN чи іншому профільному ресурсі, а далі її з коментарями підхоплювали топ-блогери. Після сотні шейрів до обговорення долучались і чиновники.

Чи не нагадує цей процес суд присяжних? По суті, топ-блогери виконують роль присяжних: формують суспільну думку з приводу винуватості компанії у вчиненні злочину, з підозрою на який відбувався обшук. І не слід недооцінювати “присяжних”, адже зазвичай в паблік потрапляє постанова про обшук. З її якості навіть неюристу часто можна зробити досить точний висновок про глибину юридичних знань у слідчого судді.

Але знову ж таки: це лише моє спостереження. Цього року цей тренд точно буде розвиватись і, можливо, розвинеться у щось більш очевидне.

Інвестиції, R&D офіси, обшуки

Україна має дуже потужний потенціал для розвитку індустрії ІТ. Зараз ця індустрія має “сировинний” характер, оскільки більша частина валютної виручки надходить від аутсорсингу.

Але з кожним роком збільшується кількість новин про інвестиції в українські продуктові компанії (цих новин навіть більше, ніж новин про обшуки в ІТ аутсорсингових компаніях). Тому є шанси на зростання частки більш маржинального продуктового бізнесу.

Та, на жаль, під “українською продуктовою компанією” мається на увазі компанія у Великобританії чи Делавері, США, і аж ніяк не українська ТОВ. Причини зрозумілі: геть дике корпоративне законодавство і валютне регулювання, відсутність судової системи (вибачте, якщо когось образив, але ж ви зрозуміли, про що я).

Якщо в річці є раки, то вода в ній точно чиста. І я дуже чекаю на появу таких “раків” в Україні у 2017 році, бо нормативну базу вже трохи підчистили. Кількість обшуків в ІТ компаніях у 2016 удвічі зменшилась в порівнянні із 2015. Якби тут відкрив свій R&D офіс PayPal, Майкрософт (не представництво, а саме R&D офіс) або розмістив свої сервери Facebook, Google, чи нехай навіть компанія вагою поменше, це дало б ІТ індустрії колосальну можливість для зростання.

Думаю, цього року щось таке станеться. І скоріше за все десь у Львівській області. І цей процес не зупинить навіть прокуратура із традиційними обшуками і обвинуваченнями у заниженні ціни земельної ділянки на 1%.

Законодавство як сервіс

Я особисто лише одного разу займався підготовкою законопроекту. Цей досвід був негативним, оскільки одразу після підписання Президентом закону, який забороняв правоохоронним органам вилучати комп’ютерну техніку, відбувся обшук і у компанії NIC.UA вилучили сервери.

Але не це головне. Головне те, що зараз як ніколи бізнес залучений у процес створення нормативних актів. Першим був закон про електронну комерцію — його готував бізнес сам для себе, а депутати були лише інструментом його лобіювання. Згаданий вище закон про підтримку фрілансу — це продукт авторства Микити Полатайка (СаєнкоХаренко), Катерини Божкової (представника Upwork в Україні) зі сторони бізнесу та пані Вікторії Пташник зі сторони ВРУ.

Цього року саме від бізнесу держава чекатиме пропозицій щодо дерегуляції і спрощення законодавства. Сподіваюсь, ми нарешті скасуємо ті фіктивні обмеження для інвестування за кордон.

І останнє. Але це не прогноз, це мрія. Я мрію про те, щоб юридичний ринок зрозумів, що конкуренція між нами вже позаду. Попереду конкуренція українських юристів із великою четвіркою, із американськими і британськими юридичними фірмами-мільярдерами, кожна із яких може дозволити собі самостійно навчити штучний інтелект українському праву. Тому мрію, що найближчим часом українські юридичні компанії об’єднаються навколо створення українських LegalTech проектів.

Діма Гадомський, адвокат, СЕО Axon Partners

Спеціально для  Юрист&Закон